Просування спадщини проекту SIMSEA для розгадки таємниць Чорного моря
Завдання з впровадження моделей екосистем для всіх європейських регіональних морів взяв на себе Об’єднаний дослідницький центр (JRC), однак Чорне море виявилося особливо проблематичним. “Протягом кількох років складна гідродинаміка Чорного моря робила наші зусилля марними і навіть призвела до того, що наукові дослідження виявилися невдалими”, – говорить Адольф Штіпс з JRC, який сьогодні відповідає за морське моделювання. “Врешті-решт ми змогли впровадити спочатку гідродинамічну, а пізніше біогеохімічну модель Чорного моря, включно з інвазійними видами медуз, і таким чином доповнити наші загальноєвропейські інструменти морського моделювання”.
Використання моделі SIMSEA в якості основи
Сам проект SIMSEA (Scenario simulations of the changing Black Sea ecosystem) являв собою індивідуальну стипендію у межах програми Marie Skłodowska-Curie, що була надана болгарській дослідниці Светлі Міладіновій, яка зарекомендувала себе як безцінне доповнення групи JRC з моделювання. “Коли я приєдналася до команди, яка під час реалізації SIMSEA складалася лише з трьох осіб, вони чудово допомогли мені розпочати дослідження та завжди надавали підтримку стосовно проекту”, – пояснює вона. “І завдяки його успіху я продовжувала тісно співпрацювати з ними”. Зокрема, зараз вона вивчає долю забруднюючих агентів і поширення плаваючого сміття в Чорному морі. “Ці поточні дослідження, безумовно, побудовані на засадах того, чого ми досягли в проекті SIMSEA, і це становитиме предмет моєї наполегливої праці в найближчому майбутньому”. Зокрема, ці нові дослідження стали можливими завдяки розширенню моделі SIMSEA за допомогою інструментів, здатних змоделювати переміщення морського плаваючого сміття, а також адвекцію та дифузію забруднюючих речовин, що зазвичай надходять у море з річок.
Більший вплив на політику
Спадщина SIMSEA також використовується з політичної точки зору. Нині Штіпс і його команда підтримують Генеральний директорат Європейської Комісії з питань навколишнього середовища шляхом використання інструментів моделювання прісноводних і морських екосистем для моніторингу процесу реалізації політики, оцінки заходів, запропонованих країнами-членами ЄС, і надання наукових консультацій щодо всіх регіональних морів Європи. “Що стосується саме Чорного моря, ми щойно підписали велику угоду з Генеральним директором з питань навколишнього середовища для підтримки нашої роботи там до 2023 року”, – коментує Штіпс. Однак, незважаючи на всю їхню недавню роботу, Штіпс все ж визнає, що Чорне море, в порівнянні з іншими регіональними морями (Балтійським і Північним), очевидно менш відоме і досліджуване, а це значить, що існує багато можливих варіантів досліджень для подальшого вивчення. Проте JRC зосереджений на наукових питаннях, що мають політичне значення, таких як цвітіння водоростей, морське сміття, забруднюючі речовини та надмірний вилов риби. “Зрештою, ми щойно розпочали роботу над розробкою та впровадженням нової моделі чорноморської харчової мережі, яка складається з риби, черепах, дельфінів, морських птахів і нерозривно пов’язана з нашою біогеохімічної моделлю, що ми її спочатку розробили працюючи над проектом SIMSEA”, – підсумовує Штіпс. Отже, хоча Чорне море дійсно приховує безліч таємниць під своїми каламутними глибинами, наукова робота Штіпса, Міладінової та їхніх колег по JRC безумовно сприяє розкриттю його таємниць і покращенню нашого розуміння одного з найважливіших морів Європи.
Keywords
SIMSEA, Чорне море, екосистема, iнвазійний, вид, забруднюючі агенти, морське сміття, забруднюючі речовини